Віват, театр! Із 80-річчям, саксаганці!

Автор:   ‡   Дата: 31 березня 2015   ‡   Рубрика: Новини   ‡  

80-річчя театру ім. П. К. Саксаганського27 березня, у Міжнародний день театру, відбулася визначна подія у культурному житті Білої Церкви та всієї Київщини: Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К. Cаксаганського відзначив 80-річчя від дня заснування.

З самого початку у переповненому залі театру, який не вміщував усіх бажаючих привітати ювілярів, панувала урочиста і разом з тим хвилююча атмосфера. Хвилювання відчувалося і за кулісами, адже весь колектив театру розумів, що сьогодні до них прикута увага найповажніших гостей.

З ювілеєм колектив прийшли привітати Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко, Голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра, Голова Київської обласної ради Микола Бабенко, помічник Народного депутата Верховної Ради України Олександра Марченка Олександр Хозєєв, Голова Білоцерківської міської ради Василь Савчук, Голова Білоцерківської районної адміністрації Вадим Маршалок, Начальник управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Ігор Подолянець, член Президії Українського фонду культури Анатолій Кульчицький.

Як тільки відкрилася завіса, хвилювання поступилося місцем теплу і радості від дружньої зустрічі артистів і глядачів. Тим більше, що зустріч видалася по-справжньому родинною. Адже у залі, серед справжніх шанувальників театру, в цей день були люди, які творили його історію, для яких зі сцени лунали щирі слова вдячності і оплески, – ветерани театру.

Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко,  зазначив: «Сьогодні творчий колектив саксаганців займає гідне місце серед кращих театрів України. Він продовжує театральні традиції української культури і сміливо втілює актуальні проекти та експерименти, притаманні сучасному європейському театру». Тож закономірним продовженням вітань стало вручення високих нагород: звання «Народний артист України» було присвоєно Лідії Дяченко. Ця подія викликала шалені овації, адже її можна вважати справді історичною! Вперше серед саксаганців з’явилася народна артистка України, вперше такі високі нагороди на сцені театру особисто  вручав  Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України. Звання «Заслужений артист України» було присвоєно Надії Моцній та Віктору Надем’янову, «Заслужений діяч мистецтв України» – Світлані Дядюн. Протягом вечора працівники театру були відзначені почесними грамотами і Подяками Міністерства культури України, Київської ОДА, Київської обласної ради, Білоцерківської міської ради, Білоцеркіської РДА. Усіх нагороджених зустрічали гучні оплески, море квітів, які свідчили про визнання і любов глядачів.

У вітальних промовах офіційні особи висловили впевненість у перспективах розвитку театру та наголосили на великому значенні його діяльності для культури України. Артисти традиційно подарували гостям театралізовану шоу-програму, вкотре порадувавши своїх шанувальників і вразивши майстерністю та шквалом емоцій, які вирували на сцені.

Генеральний директор-художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Усков привітав колег з подвійним святом, подякував гостям та наголосив на важливості праці кожного, хто долучається до священного процесу творення мистецтва.

Любов глядачів та визнання у театральних колах – результат титанічної праці та самовідданого служіння мистецтву усіх поколінь саксаганців. Театр у Білій Церкві має славну історію. Саме це місто під час воєнних лихоліть на початку ХХ ст. прихистило знаменитого на весь світ режисера Леся Курбаса. За легендою, прокладаючи свій маршрут Україною, він сказав: «У місті з такою назвою мають жити духовно багаті люди. А духовність – пожива і благодатний ґрунт для творчості». Видатний митець не помилився. Біла Церква радо прийняла його та акторів «Кийдрамте».

Тож не випадково саме тут сталася важлива історична подія – у липні 1920 року в театрі «Палас» було вперше у світі українською мовою показано трагедію В. Шекспіра «Макбет», в якій головні ролі виконували Л. Курбас і Л. Гаккебуш.

Біла Церква не могла обходитися без професійного театру, який і був створений рішенням Наркомату освіти УРСР. Це був 4-й Київський обласний робітничо-колгоспний театр, один із восьми пересувних театрів на Київщині на той час і єдиний, який вистояв у непростих умовах постійного гастрольного життя.

Про великий успіх та справжній професіоналізм трупи говорить той факт, що сам корифей української сцени Панас Саксаганський особисто дав згоду на присвоєння колективу свого імені. І театр виправдовував високу честь – хоч як інколи не було важко, не припиняв своєї роботи. Хіба що під час Великої Вітчизняної війни, коли актори змушені були захищати свою країну зі зброєю в руках. 22 червня 1941 року мала відбутися вистава в Ірпені. Артисти готувалися до виїзду. Дізнавшись про початок війни, припинили репетицію, і троє акторів одразу ж пішли добровольцями на фронт. Хто зі зброєю, а хто силою мистецтва у фронтових бригадах, – усі саксаганці допомагали здобувати перемогу. Тому символічно, що цього року ми святкуємо ювілей театру і ювілей Великої Перемоги, до здобуття якої долучилися й артисти.

Тетяна Поліщук

 



Залишити відгук