Театр готується до ювілейного сезону

Автор:   ‡   Дата: 27 липня 2013   ‡   Рубрика: Новини   ‡  

Театр імені Саксаганського – одна з культурних візитівок Білої Церкви. І хоча історія цього театру налічує не одне десятиліття, по-справжньому про нього заговорили відносно недавно. Втім зараз вже важко уявити Білу Церкву без театру Саксаганського і, певна річ, без «саксаганців». Напевно, цим і пояснюється посилена увага як до театру загалом, так і до окремих представників колективу. Що ж поробиш, публічність – невід’ємна складова їхньої роботи. І тут не обходиться без спекулювання і навіть порсанні у «брудній білизні». Не хочу вдаватися до подібних методів роботи деяких колег. Тож волію за краще спілкуватися віч-на віч, а не поза спинами, і лише про те, що дійсно має цікавити справжніх шанувальників мистецтва Мельпомени.

А саме вони наразі відзначають разючі зміни, що відбулися у театрі за останні роки. Найперше, те, що театр отримав таки власне приміщення. За досить короткий час це приміщення було капітально відремонтовано і нині справді стало відповідати театральним стандартам. Звичайно, тіснувато стало театру, що почав на очах рости і міцніти. Але то – справа часу. Втім затишні та ошатні глядацькі зали, вітальня, фойє, інші приміщення, що створюють загальний театральний антураж, не можу не радувати як глядачів, так і самих працівників театру.

Ні для кого не секрет, що за останні кілька років театр позитивно вплинув на свідомість та загальну культуру глядачів. Нині вже мало хто дозволяє собі приходити на вистави та концерти у буденному одязі, театрального, святкового дрес-коду глядачі дотримуються залюбки. Відвідувати театр стало ознакою доброго тону, не соромляться сюди запрошувати і гостей міста.

Щодо життя та роботи акторів, то і тут немає особливої таємниці. Всім відомо про те, що актори у нашому театрі отримують досить таки пристойну заробітну плату. А той факт, що приїжджим працівникам театру ще й винаймається безоплатне житло, приємно дивує усіх. Адже такого нині немає не лише в інших театрах, а й будь-яких підприємствах чи організаціях. Звичайно ж, усе це не впало на голови саксаганців, як манна небесна. Це – результат кропіткої праці усього колективу і вмілого керівництва театром.
До чого я, власне, веду? А до того, що останнім часом містом поповзли дивні чутки. Мовляв, у театрі відбувається щось страшне, працівники масово звільняються і, взагалі, кажуть, театр закривається, нового театрального сезону не буде і таке інше. Ось і вирішили розставити усі крапки над «і».

У липні у приміщенні театру – затишшя, адже це – період відпусток. Втім, у ХХІ столітті не так вже й важко при потребі знайти людину та поспілкуватися з нею. Ось і ми скористалися благами цивілізації й зателефонували генеральному директору і художньому керівнику театру імені Саксаганського В’ячеславу Ускову. Попри те, що у той час він відпочивав на морі, погодився відповісти на наші запитання.

-В’ячеславе Валентиновичу, то що ж, зрештою, відбувається з театром?

-Одразу хочу заспокоїти і шанувальників нашого театру, і всіх мешканців та гостей міста – з театром все гаразд! На жаль, публічність нашої професії, інколи обертається проти нас. А дехто таким чином намагається здобути собі сумнівну славу. Не буду кривити душею – проблеми трапляються. Адже у театрі працює велика кількість творчих особистостей, кожна з яких має власні амбіції, характер тощо. З людьми завжди працювати важко, з творчими людьми – вдвічі важче. Але це зовсім не означає, що у нашому колективі нездорова атмосфера. Театр – велика родина, у якій, як і в кожній сім’ї, трапляються непорозуміння та конфлікти. Але ж їх не потрібно виносити на загал. Це дрібні внутрішні справи, які успішно вирішуються в середині кожного колективу. І жодних великих проблем у театрі немає! Ми продовжуємо працювати для нашого глядача! Нині творчий колектив театру поповнюється молодими акторами і режисерами – випускниками театральних ВУЗів Києва, Харкова й Івано-Франківська.

-Тож після відпустки театр знову зустрінеться з глядачами?

-Безперечно! І відбудеться це вже зовсім скоро. 15, 17, 18 серпня – відкриття ювілейного 80-го сезону. Одразу наголошу, чому з цього списку «випадає» 16 серпня. Цього дня театр бере участь у ювілейних заходах, присвячених 90-річчю Бориспільського району. На запрошення керівництва району наш театр влаштовує грандіозні святкові заходи у Борисполі (режисер Ольга Болховітіна).

-Чи відбудеться довгоочікувана прем’єра?

-Звичайно! Вже 30 серпня відбудеться прем’єра вистави «Ханума». І надалі, протягом ювілейного сезону цікавих прем’єр у нашому театрі очікується чимало. Не хочу наперед розкривати усі сюрпризи, які готують саксаганці для своїх шанувальників, але обмовлюся, що їх буде чимало і усі вони будуть несподіваними і цікавими. Певна річ, ювілейний, 80-й театральний сезон ми хочемо відкрити феєрично, щоб він надовго запам’ятався і глядачам, і гостям, і акторам. Тож, ласкаво просимо у наш театр! Тут вам завжди раді!

Ми подякували В’ячеславу Ускову за інформацію з перших вуст, яка, сподіваємося, заспокоїла шанувальників театру Саксаганського.
Втім, користуючись нагодою, вирішили поспілкуватися ще й з іншими представниками саксаганців. На щастя, їх ми застали у Білій Церкві.

Віталій Саражинський, головний диригент театру ім.. Саксаганського:

-Все гаразд! У нашого «автомобіля» навіть колесо не спустило! (сміється). Попри те, що

нині у нас відпустка, ми вже готуємося до відкриття нового ювілейного сезону. Ще трішечки відпочинемо – і за роботу! Настрій – чудовий, енергії – вдосталь, плани – грандіозні! Сподіваємося, що урочисте відкриття сезону сподобається усім! А вже у вересні ми готуємо нову музичну програму. Це буде рок-концерт. Протягом сезону глядачі побачать ще не одну виставу за участю нашого оркестру, і, певна річ, концертних програм буде доволі.

 

В’ячеслав Стасенко, режисер театру Саксаганського:

-Роботи у нас непочатий край! І, на щастя, зараз в театрі цілком здорова атмосфера, що дозволяє нормально працювати. Конфлікти? А як же без них у творчому колективі? Ми ж люди, а не роботи. Але, вирішувати їх варто цивілізованим шляхом. А глядач при цьому повинен бачити лише якісні плоди нашої спільної роботи. Вистава, як і дитина, народжується в муках. Зате результат того вартий! Хочу запевнити наших глядачів, що у новому сезоні в театрі буде багато цікавих вистав, які варто подивитися. І ми докладемо для цього максимум зусиль!

 

Роман Вдовика, актор театру Саксаганського:

-Я у театрі Саксаганського не новачок. І добре пам’ятаю, яким він був ще не так давно. У напівзруйнованому приміщенні доводилося працювати. На мене навіть, колись шмат штукатурки впав під час репетиції. А що ми маємо сьогодні? Чудове приміщення, гарні умови для роботи, достойна заробітна плата! Працювати – одне задоволення! Я починав колись у театрі Франка з масовки, з епізодичних ролей. І знадобився не один рік, щоб довести свою акторську спроможність. Загалом, такі умови роботи, як у нашому театрі, навряд чи можна ще десь знайти. Я маю честь служити у цьому театрі, і гордий з цього! Приходьте у наш театрі насолоджуйтеся мистецтвом Мельпомени.

Володимир Олександрович Рєпін, заслужений артист України, ветеран театру Саксаганського:

-Я пропрацював у театрі півстоліття, тому, гадаю, маю право на власну думку. Білій Церкві театр потрібний!. В нашому місті – це єдиний театр, тому він має задовольняти потреби кожного глядача. Наш театр пройшов складний і тернистий шлях становлення. Не буду зараз переповідати усю його історію, значна частина якої відбувалася на моїх очах. Але хочу зазначити, що переломним для театру став 2006 рік, відколи його очолив В’ячеслав Усков. Відтоді театр почав знову розвиватися і розквітати. Театр – це живий організм. В нашому театрі склався толерантний колектив, де панує взаємопошана. В театрі для всіх нас одне правило: або ти працюєш, або пишеш заяву на звільнення. Та люди, які тут працюють, віддані театру. І це не залежить ні від керівництва, ні від політики, ні від погоди. А зараз я з нетерпінням чекаю відкриття ювілейного, 80-го театрального сезону, який, я впевнений, подарує глядачам багато позитиву і радості. Тож, ласкаво просимо у наш театр!

Ганна Іваницька, «Гриф»



Залишити відгук