Незвичайне прочитання звичайної комедії

Автор:   ‡   Дата: 30 листопада 2016   ‡   Рубрика: Огляди та Інтерв’ю, Популярні огляди   ‡  

Клінічний випадок, або Скелет у шафіТеатр імені Саксаганського – це місце, де щодня шукають щось нове і цікаве, де вдосконалюються самі та вдосконалюють усе, чого торкається подих творчості. Прекрасним зразком творчих пошуків і професійності майстрів своєї справи стала нова прем’єра саксаганців – невроЛогічна комедія «Клінічний випадок, або Скелет у шафі» популярного сьогодні драматурга Рея Куні у постановці молодого, але уже добре відомого глядачам Київщини, режисера – Артура Прокоп’єва. Його постановки «Боїнг-Боїнг», «Іван Васильович змінює професію» та цілий букет чудових казок для дітей («Рапунцель», «Красуня і Чудовисько», «Король Лев») стали бестселерами театру та побили (і досі б’ють) усі рекорди відвідуваності.
«Клінічний випадок, або Скелет у шафі» – вистава особлива, не схожа на інші комедії з репертуару саксаганців. Ще під час репетиційного періоду стало зрозуміло: на глядачів чекає оригінальне прочитання цілком звичайного матеріалу. Але постало інше питання – чи сприймуть глядачі таку-от нестандартну форму комедії? Та після прем’єри всі сумніви розвіялися, адже глядачі вийшли з залу щасливими.
Що ж такого незвичайного у тій виставі? Глядачі підшукали дуже багато термінів, які, на їхню думку, характеризують виставу – гротеск, фарс, треш і навіть божевілля геніїв. Але самі саксаганці дозволили собі запропонувати свій варіант – ексцентрична комедія. Це комедія, яка ніколи не дозволить засумувати, бо на сум артисти не залишать навіть секунди! Це комедія, де стільки заплутаних смішних перипетій, що здається, ніби зараз вибухне голова! Це комедія, у якій усі персонажі – надзвичайно не схожі, але на одній сцені складаються в ідеальний ансамбль! Вони настільки класні, що виникає підсвідоме бажання піднятися на сцену і жити там з ними – допомагати, підтримувати, жартувати та грати-грати-грати! Адже ця вистава побудована на таланті. На таланті акторської майстерності, таланті досконалого перевтілення. Актори грають і граються, від чого вистава стає легкою, майже прозорою. Тому бажання повернутися у зал та повторити двогодинну феєрію сміху не зникає навіть після фінальних овацій.

Оксана Литвиненко



Залишити відгук