«Наталка-полтавка» їде до Білої Церкви

Автор:   ‡   Дата: 13 листопада 2013   ‡   Рубрика: Гастролі, Новини   ‡  

Наталка-полтавка Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Кропивницького8 листопада 2013 р. в Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. П.К. Саксаганського відбулася прес-конференція на тему: «Гастролі Кіровоградського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького (Театр корифеїв) у м. Біла Церква з постановкою «Наталка-полтавка». В прес-конференції взяв участь генеральний директор театру ім. П.К. Саксаганського –  заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Усков.

Так, 27 та 28 листопада в театрі ім. П. Саксаганського Театр корифеїв покаже виставу «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського. Кіровоградський театр відвідає Білу Церкву вперше з виставою, яку можна назвати візитівкою творчого колективу.

«Наталка Полтавка» — безсмертний твір Івана Котляревського, який, як і «Енеїда»,  започаткував розвиток нової української літератури.

У бідної вдови є красуня донька Наталка, яка змушена стати нареченою багатого жениха пана Возного не через кохання, а заради спокою рідної матері та багатства. Але Наталка відчуває прірву і порожнечу між ними – вона проста дівчина, а він пан. У цей час повертається з далеких мандрів коханий Наталки – наймит Петро. Перед самим весіллям пан Возний сам відмовляється від своїх намірів, бо бачить, чого справді хоче Наталка.

Історія кохання сільської дівчини Наталки і наймита Петра,  внутрішній духовний світ  героїв розкривається через пісні. Їх аж 19 – перенесені або стилізовані під фольклор. Це лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади («Віють вітри , віють буйні …», яку приписують легендарній Марусі Чурай,  «Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна».

Головною ідеєю стала думка, що душевна стійкість, моральна краса та доброчесність є запорукою щастя. Вони допоможуть  дійти згоди між людьми з різними, інколи протилежними, характерами та поглядами. Тому зрозумілою є й кінцівка п’єси Котляревського, коли всі дійові особи після важких драматичних перипетій співають “пісню згоди”. (Чи не є це актуальним у нашому неспокійному суспільстві?)

Історія театральної справи в Єлисаветграді (колишня назва Кіровограда) почалася в 60-х роках 19 сторіччя. Спочатку тут був заснований аматорський гурток, який очолював І. К. Тобілевич (псевдонім — Карпенко-Карий) та М. Л. Кропивницький. У жовтні 1882 року в місті відбулася прем’єра — вистава «Наталка-Полтавка», поставлений силами трупи акторів, яку зібрав Кропивницький.

З 1940 року музично-драматичний театр носить ім’я М. Кропивницького. У 2006 році, напередодні 125-річного ювілею, театру отримав статус академічного.

У минулому році театр відкрив приміщення після ремонту та відзначив 130 років. Театр ім. П. Саксаганського був запрошений виступити першим на сцені  оновленого Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру, що свідчить про високе визнання та любов кіровоградської публіки до нашого колективу. Кілька років поспіль саксаганці беруть участь у Всеукраїнському театральному святі «Вересневі самоцвіти», відвідують Кіровоград з гастролями. І завжди вистави проходять з аншлагами, квитки розкуповують задовго до запланованої вистави. Театр Саксаганського тут не просто відомий – він має своїх відданих шанувальників.

Тетяна Поліщук



Залишити відгук