«Історія коня» у новому баченні

Автор:   ‡   Дата: 2 листопада 2010   ‡   Рубрика: Популярні огляди, Репертуар   ‡  

26 жовтня у Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. Панаса Саксаганського відбулася прем’єра вистави М. Розовського «Історія коня» («История лошади») за повістю Л.Толстого «Холстомєр» у постановці Володимира Петренка. Вистава йде російською мовою.

Перший радянський мюзикл за цим твором, котрий був поставлений на сцені БДТ ім. Горького у 1975р., одразу став абсолютним хітом і з великим успіхом ішов на сценах театрів усього світу. Зараз вважається класикою театрального мистецтва.

У нашому театрі постановку легендарного твору здійснив Володимир Петренко, художній керівник, директор Дніпропетровського молодіжного театру «Віримо».

Про що ця вистава? Про життя. На фоні конфлікту особистості і «табуна» розкривається величезний діапазон моральних, соціальних, загальнолюдських проблем.

«Есть люди, которые землю называют своею, а никогда не видали этой земли и никогда по ней не проходили. Есть люди, которые других людей называют своими, а никогда не видали этих людей; и все отношение их к этим людям состоит в том, что они делают им зло. Есть люди, которые женщин называют своими женщинами или женами, а женщины эти живут с другими мужчинами. И люди стремятся в жизни не к тому, чтобы делать то, что они считают хорошим, а к тому, чтобы называть как можно больше вещей своими. Я убежден теперь, что в этом-то и состоит существенное различие людей от нас. И потому, не говоря уже о других наших преимуществах перед людьми, мы уже по одному этому смело можем сказать, что стоим в лестнице живых существ выше, чем люди: деятельность людей – по крайней мере, тех, с которыми я был в сношениях, руководима словами, наша же – делом», – так розмірковує один з головних героїв – кінь Холстомєр.

Скільки ж глибокого змісту у цих словах! Варто ж і нам замислитися над багатьма речами, що оточують нас. Хто ми є і для чого прийшли на цю землю? Що залишаємо ми після себе? Чи маємо хоча б якесь право засуджувати чи зневажати інших, котрі чимось різняться від нас?

Над цими та ще багатьма питаннями спонукає замислитися глядача ця вистава.

Якщо ви вважаєте, що класика і, зокрема, Лев Толстой – це нудно, нецікаво і несучасно, ви глибоко помиляєтеся! І щоб переконатися у тому, що теми, підняті у творі, актуальні й сьогодні, що Толстого можна легко зрозуміти і відкрити для себе заново, варто подивитися виставу «Історія коня».

Майстерна робота режисера-педагога талановито втілена у чудовій грі акторів. Сучасний мюзикл прекрасно розкрив глибину класичного задуму.

Постановка надзвичайно легка у перегляді. Глядач без зусиль розуміє і сприймає усе дійство, представлене на сцені.

Вистава буде цікава, як шанувальникам класики, так і прихильникам сучасного мистецтва.

Нагадуємо, що над постановкою працювали:

Режисер-постановник –  Володимир Петренко

Художник-постановник – Ірина Рибак

Композитор – Едуард Корота

Балетмейстер – Денис Фридинський

Хормейстер – Олена Пахолюк

Дійові особи та виконавці:

Холстомєр – Олександр Самойленко

Князь Серпуховський – Сергій Скляренко

Феофан – Артем Бочек

Генерал – Всеволод Шекіта

В’язопуриха, Матьє – Олена Тетерук


До сторінки залишено 6 відг.

15 грудня подивився “Історію коня” і був дуже розчарований. Бачив цю виставу вже кілька разів, і вірив всім акторам на всі 100%. Але цього разу мене дуже розчарував актор, який грав Ваську. Здається, раніше його грав інший актор. Якщо не помиляюсь Юрій Матвієнко. Я вимагаю від керівництва театру повернути його на цю роль! Це одна з моїх улюблених вистав, і я не можу дивитись на те, як одна людина псує все враження про неї!

вчера Киевский театр показывал спектакль в Николаеве. БРАВО!

Дуже хороша вистава. Дійсно є над чим подумати. Вир емоцій. Гра акторів – це щось неймовірне!

Прекрасна постановка! Все дуже гармонійно – підбір акторів, режисерське рішення, музика, хореографія, декорації.
Олександр Самойленко – прекрасний актор!
Рада за наше місто – у нас дуже хороший театр.

Была на премьере 26.10.10.Получила массу удовольствий.Спасибо всему творческому коллективу.Сам спектакль имеет глубокий смысл и заставляет задуматься о жизни.Но я хочу сказать о другом ,актеры -молодые ребята ,так преданы этой нелегкой профессии и с таким энтузиазмом играют,что еще раз говорит о том что будущее у нас есть! и молодежь у нас отличная.Ребята ,так держать!МОЛОДЦЫ!

Вистава дуже сподобалась. Дійсно, змушує замислитись над багатьма важливими речами та відношенням до життя. Дякую акторам за їхню, як завжди, бездоганну гру.


Залишити відгук