Україна – Польща транзит

Автор:   ‡   Дата: 25 жовтня 2011   ‡   Рубрика: Гастролі, Новини, Популярні огляди   ‡  

Так назвали організатори вечір дружби, що відбувся 18 жовтня у Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. П. К. Саксаганського.

Цього дня у театрі зустрічали делегацію з міста Тарнов (Польща), що прибула у Білу Церкву  з дружнім візитом. Наші міста поєднує давня дружба. Тож у театральній залі радо вітали президента міста Тарнов Ришарда Сцигала, заступника президента міста Тарнов Дороту Скшиньяж, скарбника міста Тарнов Славомира Коласинськи, волонтерів Пауліну Карват та Сюзанну Карват.

Як і годиться, дорогих гостей зустріли традиційним українськими запашним короваєм. Прийнявши хліб-сіль, польські друзі переконалися, що у Білій Церкві і, зокрема, у театрі Саксаганського їм завжди раді.

На сцену піднявся міський голова Білої Церкви Василь Савчук. Він розповів про співпрацю між Білою Церквою і Тарновом, подякував польським гостям за розуміння та щиру дружбу. А також презентував своєму колезі з Тарнова цікаве видання – книгу «Україна – Польща. Єдність зброї крізь віки».

Не залишився у боргу і президент міста Тарнов.

Виступаючи з привітальним словом перед білоцерківцями, пан Ришард Сцигала, зокрема, зауважив, що він дуже радий тісній співпраці між театрами Білої Церкви і Тарнова. З цього приводу він висловив щиру вдячність генеральному директору-художньому керівнику Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського, заслуженому діячу мистецтв України В’ячеславу Ускову. На знак подяки та прихильності пан президент вручив йому подарунки від міста Тарнов. Окрім цього, він передав через В’ячеслава Валентиновича привітання та Подяку за сприяння у розвитку добросусідських відносин між містами України і Польщі губернатору Київської області Анатолію Присяжнюку.

У свою чергу, В’ячеслав Валентинович виконав почесну місію і вручив президенту Тарнова Ришарду Сцигала найвищу театральну відзнаку саксаганців – за вагомий внесок у розвиток та популяризацію театрального мистецтва.

 

Ось з таких приємних урочистих хвилин розпочався вечір дружби. А потому гості та усі глядачі у залі отримали чудові мистецькі подарунки від колективу театру. У концертній програмі органічно поєдналися польські пісні й танці з українськими, російськими, єврейськими. Адже щирій дружбі між народами не можуть стати на заваді жодні кордони.
А коли до справи долучається мистецтво, зникають усі непорозуміння і негаразди. Тож і цього вечора, у залі панувала атмосфера доброзичливості, щирості, відкритості, дружби й таланту, котрим щедро ділилися з гостями саксаганці.

А запальна енергетика не залишила байдужим і самого пана Ришарда. Тож, скориставшись нагодою, він залюбки пустився у танок з гарною українською дівчиною.

Ось з таким гарним настроєм відпочивали у театрі польські друзі.

Нагадаємо, що зовсім недавно з Польщі повернулися наші актори, котрі взяли участь у фестивалі комедії «Талія», що відбувався у Тарнові.

Скориставшись нагодою, ми поспілкувалися з президентом міста Тарнов, паном Ришардом Сцигала.

–  Пане Ришарде, які Ваші враження від нашого театру?

– Просто прекрасні! Я перебуваю під великим враженням від того, що показав нам сьогодні театральний колектив! Це найвищий мистецький і професійний рівень! Знаєте, коли ваші артисти виконували польські пісні, то це було, немов би виконання в оригіналі, ніби то це були польські артисти! Як гарно українці співають польські пісні і танцюють польські танці!
Користуючись нагодою, я хотів би щиро подякувати організаторам за цю зустріч, за щиру приязнь, що є між нашими містами.

-Днями наш театр повернувся з Тарнова, де показував на фестивалі виставу «Ревізор». Скажіть, будь ласка, як сприйняли польські глядачі саксаганців?

-Нам усім дуже сподобалося! Гра акторів була на дуже високому рівні і спрвила на глядачів гарне враження. Єдиний нюанс  полягав у тому, що переклад, який здійснювався через навушники, не може передати емоцій та душевного стану акторів під час гри. Тож, на мою думку, було б краще сприймати виставу в оригіналі. Я маю надію, що в майбутньому театр Саксаганського ще неодноразово відвідає Польщу і, зокрема, Тарнов. Сподііваюся, між нашими театрами встановиться міцний та тривалий творчий зв’язок. Адже нині це лише гарний початок співпраці між нашими інституціями.

-Незабаром ми можемо чекати Тарновський театр у гостях у саксаганців?

– Я думаю, що це обов’язково відбудеться. Я був би щасливий, коли б білоцерківські глядачі так тепло приймали польських акторів, як приймали саксаганців у Тарнові.

Ми щиро дякуємо пану президенту за цікаву розмову. І поспішаємо дізнатися, як же приймали наших акторів у Польщі.

Розповісти про це погоджується режисер театру Саксаганського Тарас Мазур. Саме його постановку «Ревізора» побачили нині польські глядачі.

Тарас Мазур:

-Щодо прийому нашого театру у Тарнові, то я скажу, що ми навіть жартували: може не будемо повертатися? Все було просто чудово. Від побутових умов до забезпечення транспортом. Пішки ми пересувалися лише тоді, коли самі цього бажали. Що стосується умов роботи, все було на досить високому рівні: і технічні умови, апаратура, і ставлення до нас, і те, як нас зустрічали.

-Чи розуміли глядачі виставу, що йшла російською мовою?

-Під час вистави здійснювався синхронний переклад. У кожного з глядачів були у наявності навушники, за допомогою яких вони могли слухати переклад вистави. Ми грали виставу двічі. Під час першого показу, переклад дещо відставав від того, що відбувалося на сцені. Це створювали деякі незручності глядачам. Втім, під час другого показу цього недоліку вже практично не було, бо ж перекладачки потренувалися і перекладали вчасно.

-Що говорили про виставу у кулуарах?

-Ті відгуки, котрі я намагався усіма правдами і неправдами почути, були позитивні. Та й після показів аплодисменти глядачів були достатньо теплими. Навіть попри те, що друга вистава почалася досить пізно – о 20.00, ніхто з глядачів не пішов із зали, допоки не закінчилася вистава. Я сидів у залі разом із глядачами і помічав картину, що радувала мене: коли їм заважав переклад, глядачі просто знімали навушники і намагалися вслухатися в текст, що лунав зі сцени. Тож вони намагалися зрозуміти про що йдеться, а не залишали залу.

-Чи сприйняли польські глядачі Гоголя саме у такому вигляді?

-Гадаю, що таки сприйняли і сприйняли досить позитивно. Я, відверто кажучи, намагався знайти відгуки про виставу на польських інтернет-ресурсах. Я прочитав статтю-рецензію. У ній досить тепло відгукувалися про мою постановку «Ревізора». Досить грамотно розглядалися специфічні театральні нюанси. Більше того, ті речі, котрі ми намагалися донести до глядача через нашу виставу, були цілком зрозумілими польським глядачам і вони їх сприйняли. Тож своєї мети ми досягли, як в українського глядача, так і у польського.

-Чи дуже різниться польська і українська публіка? Чи сподобався Вам польський глядач?

-Насправді, публіка була дуже різноманітною. Було чимало молоді, і дорослих людей, впевнених у собі, самодостатніх. Публіка мені, насамперед, сподобалася тим, що вона щиро намагалася зрозуміти, побачити і почути. Якщо ж і виникали якість претензії, то вони стосувалися лише перекладу тексту. І глядачі спрямовували свій «гнів» на жінок-перекладачок. Спілкуючись із працівниками Тарновського театру, я також почув від них, що вистава була дуже гарною, але трішечки підкачав переклад. Але варто зазначити, що переклад забезпечувала польська сторона.

-Можливо, наступного разу, повезете виставу польською мовою?

-Це зовсім для нас не проблема! Втім, можна наступного разу спробувати показати польській публіці виставу, де трохи менше тексту. Скажімо, у мене на думці показати «З життя комах». Це вистава пластична і зрозуміла навіть без перекладу.

-Якою була ваша культурна програма перебування у Польщі?

-Нам влаштували екскурсію Тарновом, ми були у Кракові. До того ж, у нас був вільний час, коли ми могли самостійно знайомитися з містом.

-Чи годували вас польськими стравами?

-Так! Спочатку деякі з них були для нас дещо незвичними, а потім ми звикли. Все смачно!

Ось так розпочалася дієва співпраця між білоцерківським та тарновським театрами. І треба зазначити, що початок виявився досить вдалим. Тож сподіваємося, і продовження не за горами. Наші артисти вже готуються до нової поїздки у Польщу. І ми з нетерпінням чекаємо у гості театральний колектив з Тарнова.

До нових зустрічей! До відзення!



Залишити відгук