Столиця достойно оцінила «Саксаганців»

Автор:   ‡   Дата: 26 жовтня 2009   ‡   Рубрика: Відеозаписи, Новини, Огляди та Інтерв’ю   ‡  

ukraine4 жовтня 2009 року увійде в історію Київського  обласного музично-драматичного театру  імені Панаса Карповича Саксаганського як день  визначної  творчої  перемоги колективу.

Саме цього дня театральний Киів був приємно здивований і вражений незвичайною подією, що відбувалася на сцені Національного академічного театру російськой  драми імені Лесі Українки.

Це творчий звіт театру імені Саксаганського у рамках Всеукраїнського фестивалю мистецтв України, показ вистави за п’єсою Григорія Горіна «Поминальна  молитва» за мотивами творів Шолом-Алейхема.

Ця подія викликала неабиякий інтерес у киян, про що свідчить украй заповнена глядацька зала. Серед глядачів – поважні гості з Міністерства культури України, Міністерства  освіти України, обласного управління культури, представники обласних органів влади, обласної ради народних депутатів, Білоцерківський  міський голова, меценати і спонсори. Але найсуворішими  суддями серед глядачів були відомі  театральні діячі, актори академічних театрів імені Франка, Лесі Українки та інших столичних театрів, студенти театральних і мистецьких вузів.

Звучать урочисті фанфари. На сцену піднімається чарівна ведуча Тетяна Міщенко, яка сповіщає присутніх про початок творчого звіту театру ім.П.К.Саксаганського. На її запрошення на сцену виходять начальник Київського обласного  управління культури Василь Романчишин, заступник голови Спілки театральних  діячів України Євген Колганов  і керівник  нашого театру В’ячеслав Усков. Короткі промови, виголошені виступаючими, повідомили присутнім у залі , що перед ними звітує один з найкращіх  театральних колективів України, який має вагомі творчі здобутки та багату творчу історію, біля колиски створення якого стояли Лесь Курбас та Панас Саксаганський.

Непросте, можна сказати, надскладне завдання стояло перед колективом «сакса ганців» – показати себе достойно, на відповідному столичній сцені рівні. І це завдання було достойно виконане з честю.

Глядачі були просто заворожені професійною грою всіх персонажів. Їх вражала глибина і достовірність людських стосунків, прагнення кожного виконавця донести внутрішній стан свого героя. Тригодинне дійство не залишило байдужим нікого. Раз у раз дійство супроводжувалося оплесками акторам за вдалу гру. Під час антракту у кулуарах активно обговорювалися акторська гра, самобутнє трактування та вдале сценічне втілення драматургічного твору режисером Тарасом Мазуром.

Столиця достойно оцінила  творчий звіт  «сакса ганців». Глядачі дякували акторам бурхливими тривалими оплесками стоячи, вигуками «Браво!», незліченною кількістю різнобарвних квітів усім учасникам. А їх на сцені було більше 30-ти. І всі як один заслуговували найвищої похвали, а особливо виконавці головних ролей- заслужені артисти України Іван Калініченко та Лідія Дяченко за чудову  життєву правду, що так вражає своєю вірогідністю.

І цей успіх, і те, що театр сьогодні визнано одним з найкращих в Україні – все це результат щоденної наполегливой праці всіх служб театру, яким так мудро керує наш очільник – В’ячеслав Валентинович Усков.Лише за три роки театр стає зразковим на всю Україну,ним, його творчістю цікавляться і закордонні митці, і, будемо вірити, що над Білою Церквою і всією Киівщиною зійшла яскрава  зірка, світло якої довгі роки сяятиме на всесвітньому театральному небосхилі.

Володимир Рєпін, ветеран театру, заслужений артист України.


До сторінки есть 1 комментарий

Нам є чим пишатися… нам є КИМ пишатися… Браво, “саксаганці”!!! =)


Залишити відгук